1. Словник української мови в 11 томах

одноголосий

ОДНОГОЛО́СИЙ, а, е.

1. муз. Який виконується в один голос, звучить одним голосом або виконує одну мелодію.

Якщо раніше переважав одноголосий і двоголосий спів, то нині з’явилися акапельні чотириголосі хори (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 80).

2. у знач. ім. одноголо́сі, сих, мн. Підряд птахів ряду горобиних, які відзначаються примітивною будовою гортані.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одноголосий — одноголо́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. одноголосий — ОДНОГОЛОСИЙ – ОДНОГОЛОСНИЙ Одноголосий. Який виконується в один голос, звучить одним голосом або виконує одну мелодію: одноголосий спів, одноголосий інструмент. Одноголосний. 1. Те саме, що одноголосий: одноголосна пісня, одноголосна музика. Літературне слововживання
  3. одноголосий — -а, -е. 1》 муз. Який виконується в один голос, звучить одним голосом або виконує одну мелодію. 2》 у знач. ім. одноголосі, -сих, мн. Підряд птахів ряду горобиних, які відзначаються примітивною будовою гортані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. одноголосий — ОДНОГОЛО́СИЙ, а, е. 1. муз. Який виконується в один голос, звучить одним голосом або виконує одну мелодію. Якщо раніше переважав одноголосий і двоголосий спів, то нині з'явилися акапельні чотириголосі хори (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах