1. Словник української мови в 11 томах

однокашник

ОДНОКА́ШНИК, а, ч., розм. Товариш по навчанню, військовій службі і т. ін.

Зустріч старих однокашників одразу ж дала й негативні наслідки. Забалакавшись, вони фактично прогавили обхід ортопедичного відділу (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 144);

Тепер він ходив з хати в хату. Тут жили його земляки, його колишні однокашники, товариші (Чаб., Тече вода.., 1961, 19);

Солдати із заздрістю дивилися на свого однокашника, заглядалися на Верону, бо мало кому з них таланило на такі відвідини (Томч., Жменяки, 1964, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однокашник — однока́шник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. однокашник — див. спільник Словник синонімів Вусика
  3. однокашник — -а, ч., розм. Товариш по навчанню, військовій службі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. однокашник — ОДНОКА́ШНИК, а, ч., розм. Товариш по навчанню, військовій службі і т. ін. Зустріч старих однокашників одразу ж дала й негативні наслідки. Забалакавшись, вони фактично проґавили обхід ортопедичного відділу (Ю. Смолич); Тепер він ходив з хати в хату. Словник української мови у 20 томах
  5. однокашник — ОДНОКЛА́СНИК (той, хто навчається або навчався в одному класі), ОДНОКА́ШНИК розм., СПІВУ́ЧЕНЬ рідше, СПІВКЛА́СНИК рідше. Вулицею йшов Сергій Демиденко, Андрійків однокласник (О. Словник синонімів української мови