однокінка
ОДНОКІ́НКА, и, ж. Візок, пристосований для запрягання одного коня.
Він був міняйло і їздив однокінкою по селах (Фр., VIII, 1952, 331);
Повз нього [Грома] на однокінці проїхав хазяїн (Ю. Янов., IV, 1959, 125).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- однокінка — однокі́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- однокінка — -и, ж. Візок, пристосований для запрягання одного коня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- однокінка — ОДНОКІ́НКА, и, ж. Візок, пристосований для запрягання одного коня. Він був міняйло і їздив однокінкою по селах (І. Франко); Повз нього на однокінці проїхав хазяїн (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- однокінка — Однокінка, -ки ж. Одноконка. Левиц. І. Словник української мови Грінченка