односторонній

ОДНОСТОРО́ННІЙ, я, є.

1. Який має одну лицьову, а другу виворітну сторони (про тканину і т. ін.).

Своєрідними техніками виконуються також волохаті гуцульські «ліжники» і ворсові односторонні килими «коци» (Народна творчість та етнографія, 3, 1954, 51);

Кашне можна в’язати як круговим, так і плоским способом. Якщо нитки дуже товсті, то кашне в’яжуть плоским способом, тобто одностороннє (В’язання крючком, 1957, 58).

2. Який міститься тільки з однієї сторони чого-небудь, охоплює тільки одну сторону чогось.

Одностороннє запалення легенів.

3. Який здійснюється тільки однією стороною або особою без погодження, домовленості з іншою (іншими).

За спинами союзників Черчілль домовлявся з фашистським дуче про односторонню капітуляцію Італії (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 472).

4. Те саме, що однобічний 1, 2.

Залежно від форми ріжучої частини.. свердла поділяються на двосторонні. І пристосовані для роботи в обидва боки, і односторонні — для роботи в один бік (Практикум з машинознавства, 1957, 70);

Для забезпечення безпеки руху на деяких вузьких вулицям встановлюють односторонній рух (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 254).

5. перен. Вузький, обмежений (про діяльність, інтереси і т. ін.).

Одностороннє спостереження фактів, які мали місце після відкриття нових родовищ золота і срібла, привело в XVII і особливо у XVIII столітті до невірного висновку, ніби товарні ціни зросли тому, що більша кількість золота і срібла стала функціонувати як засіб обігу (Карл Маркс, Капітал, т. І, кн. I, 1952, 121);

Односторонній погляд; Одностороння спеціалізація.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. односторонній — односторо́нній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. односторонній — [односторон':ій] м. (на) -н':ому/-н':ім; ж. -н':а; с. -н':еи; мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. односторонній — -я, -є. 1》 Який має одну лицьову, а другу виворітну сторони (про тканину і т. ін.). 2》 Який міститься тільки з однієї сторони чого-небудь, охоплює тільки одну сторону чогось. Одностороннє запалення легенів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. односторонній — Однобічний Словник чужослів Павло Штепа
  5. односторонній — ОДНОСТОРО́ННІЙ, я, є. 1. Який має одну лицьову, а другу виворітну сторони (про тканину, килим і т. ін.). Своєрідними техніками виконуються також волохаті гуцульські “ліжники” і ворсові односторонні килими “коци” (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. односторонній — ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму — про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.; ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙ зневажл., УБОГОДУ́ХИЙ поет. Словник синонімів української мови