1. Словник української мови в 11 томах

однотипний

ОДНОТИ́ПНИЙ, а, е. Одного й того самого типу; однаковий, подібний.

Соціалістичні країни мають осднотипну економічну основу — суспільну власність на засоби виробництва; однотипний державний лад — владу народу на чолі з робітничим класом; єдину ідеологію — марксизм-ленінізм (Програма КПРС, 1961, 18);

Вона поволі гортала дитячі зошити.. Помилки були однотипні (Кучер, Трудна любов, 1960, 274).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однотипний — одноти́пний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. однотипний — -а, -е. Того самого типу; однаковий, подібний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. однотипний — ОДНОТИ́ПНИЙ, а, е. Одного й того самого типу; однаковий, подібний. Різняться своєю атрибутикою і водночас є однотипними за смисловим навантаженням герби Запоріжжя і Нікополя (із журн.); Вона поволі гортала дитячі зошити .. Помилки були однотипні (В. Кучер); Однотипне будівництво. Словник української мови у 20 томах
  4. однотипний — СХО́ЖИЙ (який має багато спільного з ким-, чим-небудь, майже такий, як інший), ПОДІ́БНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ розм., ПОХО́ЖИЙ розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ підсил. розм., ТОЧНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., ЗБІ́ЖНИЙ рідше; ВИ́ЛИТИЙ розм., ВИ́КАПАНИЙ розм. (перев. Словник синонімів української мови