одношлюбність

ОДНОШЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж. Форма шлюбу і сім’ї — одночасне перебування в подружніх зв’язках лише з однією особою; моногамія.

Встановлюючи обов’язковість цивільного шлюбу, декрет зазначав, що заяви про вступ до шлюбу не приймаються радянським загсом від осіб, які вже перебувають у шлюбі. Таким чином, одношлюбність визнавалася основою радянського шлюбу (Рад. право, 2, 1960, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одношлюбність — одношлю́бність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. одношлюбність — -ності, ж. Форма шлюбу і сім'ї – одночасне перебування в подружніх зв'язках лише з однією особою; моногамія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одношлюбність — ОДНОШЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж. Форма шлюбу і сім'ї – одночасне перебування в подружніх зв'язках лише з однією особою; одножонство, моногамія. Моногамія, одношлюбність .. виникла внаслідок зосередження великих багатств в одних руках (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. одношлюбність — ОДНОШЛЮ́БНІСТЬ (форма шлюбу і сім'ї — одночасне перебування в подружніх зв'язках лише з однією особою), МОНОГА́МІЯ книжн. Словник синонімів української мови