однісінький

ОДНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім, абсолютно один.

А й до мене Ганна Антонівна дітей вчили, — років .. двадцять ще до мене. Арифметика чимала — сорок років, як однісінький день (Ю. Янов., І, 1954, 25);

— Відпустіть мене, в мене дитина лишилась однісінька, — плакала Галя (Збан., Між.. людьми, 1955, 58).

Оди́н-одні́сінький; Одни́м одні́сінький див. оди́н.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однісінький — одні́сінький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. однісінький — див. одинокий Словник синонімів Вусика
  3. однісінький — [оуд(')н’іс'ін'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. однісінький — -а, -е, розм. Зовсім, абсолютно один. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. однісінький — ОДНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім, абсолютно один. А й до мене Ганна Антонівна дітей вчили, – років .. двадцять ще до мене. Арифметика чимала – сорок років, як однісінький день (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. однісінький — одни́м оди́н. 1. Зовсім без нікого; одинокий, самотній, сам. Трохи боязка дівчина тільки тепер зогляділась, що вона одним одна в глупу ніч блукає між скелями над морем (І. Нечуй-Левицький); Одним одна на старості літ зосталася (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  7. однісінький — Одні́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. однісінький — Однісінький, -а, -е Только одинъ, единственный. Пливе чоловік день, пливе і другий — не видно ні однісінького корабля. Рудч. Ск. II. 19. Словник української мови Грінченка