1. Словник української мови в 11 томах

одописець

ОДОПИ́СЕЦЬ, пи́сця, ч. Поет, який пише оди;

// перен. Той, хто надмірно вихваляє кого-, що-небудь.

Йому [І. Франкові] стали смішні сучасні поетичні "орли" і "соколи" Русі, оті одописці темного минулого (Кол., Терен., 1959, 160).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одописець — одопи́сець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. одописець — див. письменник Словник синонімів Вусика
  3. одописець — -писця, ч. Поет, який пише оди. || перен. Той, хто надмірно вихваляє кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. одописець — ОДОПИ́СЕЦЬ, пи́сця, ч. Поет, який пише оди; // перен. Той, хто надмірно вихваляє кого-, що-небудь. Йому [І. Франкові] стали смішні сучасні поетичні “орли” і “соколи” Русі, оті одописці темного минулого (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах