1. Словник української мови в 11 томах

одужання

ОДУ́ЖАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оду́жати.

Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання (Н.-Лев., II, 1956, 187);

— В медичній школі мене вчили за всяких умов поводитися з хворими так, щоб ні на секунду не зникала в них упевненість у своєму одужанні (Шовк., Людина.., 1962, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одужання — оду́жання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. одужання — -я, с. Дія і стан за знач. одужати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одужання — ОДУ́ЖАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оду́жати. Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання (І. Нечуй-Левицький); – В медичній школі мене вчили за всяких умов поводитися з хворими так, щоб ні на секунду не зникала в них упевненість у своєму одужанні (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
  4. одужання — Оду́жання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. одужання — Оду́жання, -ня с. Выздоровленіе. Повернуло на одужання. Словник української мови Грінченка