1. Словник української мови в 11 томах

одурманення

ОДУРМА́НЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. одурма́нити.

Римський папа Пій XII.. сипле прокляттями.. на тих, хто не хоче підкорятися його одурманенню і диктатові (Мельн., Поріддя.., 1959, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одурманення — одурма́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. одурманення — -я, с. Дія і стан за знач. одурманити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одурманення — ОДУРМА́НЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. одурма́нити. Тоталітаризм, колоніалізм – сили, котрі не могли існувати без одурманення підвладних народів (із журн.). Словник української мови у 20 томах