1. Словник української мови в 11 томах

одурманливий

ОДУРМА́НЛИВИЙ, а, е. Який одурманює, запаморочує; запаморочливий.

Ці бліді, ніби ще не збуджені до життя уста мали свою принадну, одурманливу силу для багатьох чоловіків (Вільде, Сестри.., 1958, 347);

Степові квіти живуть скромно, спокійно, ощадливо, і їм немає потреби вбивати одні одних своїми одурманливими пахощами, як це роблять їхні родички-лісовички (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одурманливий — одурма́нливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. одурманливий — -а, -е. Який одурманює, запаморочує; запаморочливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одурманливий — ОДУРМА́НЛИВИЙ, а, е. Який одурманює, запаморочує; запаморочливий. Ці бліді, ніби ще не збуджені до життя уста мали свою принадну, одурманливу силу для багатьох чоловіків (Ірина Вільде); Степові квіти живуть скромно, спокійно, ощадливо... Словник української мови у 20 томах
  4. одурманливий — ПА́МОРОЧЛИВИЙ (який паморочить), ЗАПА́МОРОЧЛИВИЙ, ОДУРМА́НЛИВИЙ, ОДУРМА́НЮЮЧИЙ, ДУРМА́ННИЙ розм., МОРО́ЧЛИВИЙ розм. Навіть такий силач, як Сажнєв, і той відчуває паморочливу втому (Д. Ткач); У камері стояло важке, запаморочливе повітря (Ю. Словник синонімів української мови