ожвавлення
ОЖВА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ожва́вити і ожва́витися.
Йоньку охопило те ожвавлення і доброта, яка запановувала ним завжди, коли добре вдавалося діло, і він гомонів собі та гомонів, попихкуючи люлькою (Тют., Вир, 1964, 232).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ожвавлення — ожва́влення іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- ожвавлення — -я, с. Дія і стан за знач. ожвавити і ожвавитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ожвавлення — ОЖВА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ожва́вити і ожва́витися. Йоньку охопило те ожвавлення і доброта, яка запановувала ним завжди, коли добре вдавалося діло, і він гомонів собі та гомонів, попихкуючи люлькою (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах