оживлятися
ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і рідко ОЖИ́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЖИВИ́ТИСЯ, оживлю́ся, ожи́вишся; мн. ожи́вляться; док.
1. Повертатися до життя, оживати.
Гроза пронеслась. Оживилися квіти. І дихати легко, І все — як умите (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 91).
2. перен. Пробуджуватися знову; відновлюватися.
В останні два роки надії трохи оживилися: цензура немов утомилася забороняти і пустила торік щось 10 брошурок для селян популярно-наукового змісту (Коцюб., III, 1956, 197).
3. Виходити з стану млявості, байдужості; ставати жвавішим, веселішим.
Раз тільки Франко оживився, як почав ганити львівських соц.-демократів за робітницькі розрухи… (Л. Укр., V, 1956, 362);
Орлюк побачив раптом ескадрилью наших винищувачів і оживився. — Як я заздрю льотчикам (Довж., І, 1958, 285);
// Ставати рухливішим, виразнішим, жвавішим (про обличчя, очі).
Її мутні очі оживлялися, похилена стать випростовувалася (Коб., І, 1956, 403);
Обличчя Зінаїди Павлівни оживилось, рука затремтіла (Дмит., Розлука, 1957, 107).
4. чим і без додатка, перен. Наповнюватися життям, діяльністю і т. ін.
Гомоном дітвори.. оживляється, розвеселяється моя пустиня (У. Кравч., Вибр., 1958, 403);
Махнула [осінь] на села, і вони здулися скиртами та повними оборогами, оживилися отарами овець та чередами скоту (Фр., VIII, 1952, 78);
Як виросла [Ядзя].., дім її батьків більше оживився, бували частіше гості, а іменини відбувалися ще гучніше (Кобр., Вибр., 1954, 90).
5. перен. Ставати інтенсивнішим, активнішим, діяльнішим; швидше, жвавіше відбуватися, протікати і т. ін.
Оживлялась музика крапель [з дахів], сумних і веселих, лінивих і жвавих, глухих та дзвінких (Коцюб., II, 1955, 284);
Машиніст піддає пари: оживляються, жвавіше цокотять колеса (Кач., II, 1958, 87);
Розмова оживлювалася чимраз більше (Фр., VI, 1951, 419).
6. перен. Ставати яскравішим, барвистішим.
Лісова земля оживлялася світляками, що блистіли на її темно-зеленім тлі, немов краплі світла (Коб., І, 1956, 455);
Ландшафт західної частини Правобережного Полісся вздовж рік оживляється виходами на поверхні гранітів і червоного шиферу (Дерев. зодч. Укр., 1949, 7);
М’який колорит інкрустації, виконаної різними натуральними породами дерев, оживляється сріблястими відблисками перламутру та золотистими відблисками мідного дроту (Матеріали з етногр., 1956, 7).
Значення в інших словниках
- оживлятися — оживля́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- оживлятися — див. оживати Словник синонімів Вусика
- оживлятися — -яюся, -яєшся і рідко оживлюватися, -ююся, -юєшся, недок., оживитися, оживлюся, оживишся; мн. оживляться; док. 1》 Повертатися до життя, оживати. 2》 перен. Пробуджуватися знову; відновлюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оживлятися — ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і рідко ОЖИ́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЖИВИ́ТИСЯ, оживлю́ся, ожи́вишся; мн. ожи́вляться; док. 1. Повертатися до життя, оживати. Гроза пронеслась. Оживилися квіти. І дихати легко, І все – як умите (Н. Забіла). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- оживлятися — ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про думки, почуття тощо — появлятися знову, виявлятися з новою силою), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. — Док. Словник синонімів української мови
- оживлятися — Оживля́тися, -ля́юся, -єшся сов. в. оживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Оживляться, оживиться. Ой пойду я, приближуся, на серденьку оживлюся. Чуб. V. 168. Словник української мови Грінченка