1. Словник української мови в 11 томах

ожог

О́ЖОГ, О́ЖУГ, а, ч., розм. Палиця, якою перемішують жар, паливо.

— То я тебе [кота] звідтам дістану, — вередував Яким і став ожогом мірити просто в котячий лоб (Ков., Світ.., 1960, 7);

Ожугом зветься.. держално.. або й просто палиця, коли ними перемішують огонь і вони обпалились на кінці (Номис, 1864, № 6558).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ожог — Палиця для мішання вугілля в печі [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. ожог — о́жог іменник чоловічого роду палиця, якою перемішують жар розм. Орфографічний словник української мови
  3. ожог — див. держак Словник синонімів Вусика
  4. ожог — ожуг, -а, ч., розм. Палиця, якою перемішують жар, паливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ожог — О́ЖОГ, О́ЖУГ, а, ч., розм. Палиця, якою перемішують жар, паливо. Ожугом зветься .. держално .. або й просто палиця, коли ними перемішують огонь і вони обпалились на кінці (Номис); – То я тебе [кота] звідтам дістану, – вередував Яким і став ожогом мірити просто в котячий лоб (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах