1. Словник української мови в 11 томах

озвірений

ОЗВІ́РЕНИЙ, а, е, розм. Те саме, що озвірі́лий 2.

[Надежда:] У свято нап’ється [п’яниця], прийде додому озвірений, б’є жінку, поперелякує і порозгонить дітей (Кроп., III, 1959, 178);

Крізь чад і дим, немов у пеклі тім, Мигтіли де-не-де озвірені катюги (Стар., Поет. тв., 1958, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озвірений — озві́рений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. озвірений — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  3. озвірений — -а, -е, розм. Те саме, що озвірілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. озвірений — ОЗВІ́РЕНИЙ, а, е, розм. Те саме, що озвірі́лий 2, 3. [Надежда:] У свято нап'ється [п'яниця], прийде додому озвірений, б'є жінку, поперелякує і порозгонить дітей (М. Кропивницький); Крізь чад і дим, немов у пеклі тім, Мигтіли де-не-де озвірені катюги (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах