оздобний

ОЗДО́БНИЙ, а, е.

1. Багато, вишукано оздоблений.

Її [Прісцілли] суворо-проста одежа кидається в вічі дивним контрастом супроти оздобної оселі та й коштовного.. убрання .. Руфіна (Л. Укр., II, 1951, 342);

Дружки співають, взявшися за руки, Круг пишного, оздобного гільця (Рильський, Марина, 1944, 76).

2. рідко. Елегантний, граціозний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оздобний — оздо́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. оздобний — Оздо́бний. Декоративний (про дерева). [З-за муру], немов у задумі, вигинали ся на тиху улицю густі акациї та иньші оздобні дерев'я (Галіп, 59) // пол. ozdobny — 1) візерунковий, 2) орнаментальний, квітчастий, 3) декоративний, rośliny ozdobne — декоративні рослини. Українська літературна мова на Буковині
  3. оздобний — -а, -е. 1》 Багато, вишукано оздоблений. 2》 рідко. Елегантний, граціозний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оздобний — ОЗДО́БНИЙ, а, е. 1. Багато, вишукано оздоблений. Її [Прісцілли] суворо-проста одежа кидається в вічі дивним контрастом супроти оздобної оселі та й коштовного .. убрання .. Словник української мови у 20 томах
  5. оздобний — Оздо́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. оздобний — Оздобний, -а, -е Красивый, изящный, украшенный. Словник української мови Грінченка