оздоровлюючий
ОЗДОРО́ВЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до оздоро́влювати.
— Найбільш, звичайно, оздоровлююча сила — це сила кохання (Гончар, Тронка, 1963, 334);
У багатьох романах та повістях 50-х років йдеться про скеровуюче, оздоровлююче, а іноді й просто.. рятівне для героїв значення робітничого, взагалі трудового середовища (Рад. літ-во, 5, 1966, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оздоровлюючий — ОЗДОРО́ВЛЮЮЧИЙ, а, е. Який оздоровлює, лікує. Ліки з польового хвоща виявляють чудову оздоровлюючу, дезінфікуючу дію на виразки й застарілі рани (з газ.); – Найбільш, звичайно, оздоровлююча сила – це сила кохання (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах