1. Словник української мови в 11 томах

оздоровляючий

ОЗДОРОВЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до оздоровля́ти.

Оздоровляючий запах вогкої землі і квітів заповнював кімнату (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 228).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оздоровляючий — ОЗДОРОВЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Те саме, що оздоро́влюючий. Оздоровляюча гімнастика; Оздоровляюча атмосфера. Словник української мови у 20 томах