озимки

О́ЗИМКИ, ів, мн. (одн. о́зимок, мку, ч.), розм.

1. Весняні морози, заморозки.

[Іван:] А жита які! І лютневі вітри не зв’ялили, і озимки не зморозили (Галан, І, 1960, 518).

2. Сорт пізніх яблук, що добре зберігаються взимку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озимки — -ів, мн. (одн. озимок, -мку, ч.), розм. 1》 Весняні морози, заморозки. 2》 Сорт пізніх яблук, що добре зберігаються взимку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. озимки — О́ЗИМКИ, ів, мн. (одн. о́зимок, мку, ч.), розм. 1. Весняні морози, заморозки. [Іван:] А жита які! І лютневі вітри не зв'ялили, і озимки не зморозили (Я. Галан). 2. Сорт пізніх яблук, що добре зберігаються взимку. Словник української мови у 20 томах
  3. озимки — Озимки, -ків м. мн. 1) Весенній морозъ. 2) Порода яблокъ, сохраняющихся зимою. Вх. Уг. 255. Словник української мови Грінченка