1. Словник української мови в 11 томах

озлити

ОЗЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. Ви́кликати злість, розлючення, роздратування; розізлити, розгнівати.

Терпеливо зносила [невістка] дорікання, щоб не озлить матері (Горд., II, 1959, 236);

// Зробити кого-небудь злим, злостивим.

Бійка та скарги не відбили в Назара нахилу до всяких витівок, а навпаки, ще більше озлили хлопця (Збан., Переджнив’я, 1955, 205).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озлити — озли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. озлити — -лю, -лиш, док., перех. Викликати злість, розлючення, роздратування; розізлити, розгнівати. || Зробити кого-небудь злим, злостивим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. озлити — ОЗЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого. Ви́кликати злість, розлючення, роздратування; розізлити, розгнівати. Терпеливо зносила [невістка] дорікання, щоб не озлить матері (К. Гордієнко); // Зробити кого-небудь злим, злостивим. Словник української мови у 20 томах
  4. озлити — СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. — Док.: розсе́рдити, осе́рдити рідше розгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти... Словник синонімів української мови