1. Словник української мови в 11 томах

озлобленість

ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. озло́блений 2; злість, роздратування.

Маси врангелівської кінноти.. з озлобленістю і впертістю приречених рвались з півночі до кримських перешийків (Гончар, II, 1959, 387);

Він вибрався на полудрабок, зручніше вмостився, а з його очей струсилась п’янкувата посмішечка, — вони одразу потвердішали і причаїли в кутках іронічну озлобленість (Стельмах, Правда.., 1961, 358).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озлобленість — озло́бленість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. озлобленість — -ності, ж. Стан за знач. озлоблений 2); злість, роздратування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. озлобленість — ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан і властивість за знач. озло́блений 2; злість, роздратування. Маси врангелівської кінноти .. з озлобленістю і впертістю приречених рвались з півночі до кримських перешийків (О. Словник української мови у 20 томах
  4. озлобленість — ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал. Словник синонімів української мови