1. Словник української мови в 11 томах

означуваний

ОЗНА́ЧУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. теп. ч. до озна́чувати 1.

Діти 2-3 років розуміють слова, які знаходять опору в їх наочно-дійовому пізнанні означуваних цими словами об’єктів (Рад. психол. наука.., 1958, 183).

◊ Озна́чуване сло́во, грам. — слово, яке пояснюється означенням.

Своєрідна в Головка і будова фрази. У нього багато інверсій, присудок часто стоїть на першому місці, означення, епітети стоять після означуваного слова (Укр. літ., 1957, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. означуваний — озна́чуваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. означуваний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. теп. ч. до означувати 1). Означуване слово лінгв. — слово, яке пояснюється означенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. означуваний — ОЗНА́ЧУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до озна́чувати 1. Діти 2–3 років розуміють слова, які знаходять опору в їх наочно-дійовому пізнанні означуваних цими словами об'єктів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах