1. Словник української мови в 11 томах

окалічений

ОКАЛІ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до окалі́чити.

Коняка, правда, знайшлася — так окалічена на всі чотири ноги, за вісім карбованців продав (Коцюб., І, 1955, 304);

// окалі́чено,

безос. присудк. сл. — Де болить? Де окалічено? — допитувавсь Тоньо (Фр., III, 1950, 346).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окалічений — окалі́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. окалічений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до окалічити. || окалічено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окалічений — ОКАЛІ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до окалі́чити. Коняка, правда, знайшлася – так окалічена на всі чотири ноги, за вісім карбованців продав (М. Коцюбинський); // окалі́чено, безос. пред. – Де болить? Де окалічено? – допитувавсь Тоньо (І. Франко). Словник української мови у 20 томах