1. Словник української мови в 11 томах

окалічіти

ОКАЛІЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати калікою.

— Коли він [Кінь] постаріється, окалічіє та не може робити, то .. ще за життя виганяє [чоловік] його в ліс на поталу Вовкам (Фр., IV, 1950, 125);

Ніхто не розпитував у нещасного, в який спосіб окалічів так страшенно, одначе його мундир і медаль на груді вказували самі, де шукати причини (Коб., II, 1956, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окалічіти — окалічі́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. окалічіти — -ію, -ієш, док., розм. Стати калікою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окалічіти — ОКАЛІЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати калікою. – Коли він [Кінь] постаріється, окалічіє та не може робити, то .. ще за життя виганяє [чоловік] його в ліс на поталу Вовкам (І. Словник української мови у 20 томах
  4. окалічіти — СКАЛІ́ЧИТИСЯ (зазнати каліцтва, стати калікою), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, СКАЛІЧІ́ТИ, ОКАЛІЧІ́ТИ розм., УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ) діал. — Недок.: калі́читися. — Ти що то виробляєш? Хочеш скалічитися? (М. Словник синонімів української мови