1. Словник української мови в 11 томах

окисляти

ОКИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОКИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКИСЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех.

1. хім. Піддавати окисленню; оксидувати.

Кисень, який вдихають тварини, розчиняється в їх крові, розноситься по всьому тілу і окислює органічні речовини (Хімія, 7, 1956, 34);

Розчини окисників.. розчиняють сульфіди, окислюючи їх (Вісник АН, 3, 1971, 81).

2. рідко. Робити що-небудь кислим (про їжу, напої).

Ви починаєте серйозно придивлятися до архітектури їдальні, яка дійсно так таємничо окисляє, пережарює, пересолює, жує все, що до неї потрапляє… (Довж., III, 1960, 428).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окисляти — окисля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. окисляти — ОКИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОКИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКИСЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., що. 1. хім. Піддавати оксидації; оксидувати, окисняти. Словник української мови у 20 томах
  3. окисляти — ОКИ́СЛЮВАТИ хім. (піддавати окисленню), ОКИСЛЯ́ТИ, ОКСИДУВА́ТИ. — Док.: окисли́ти. Щоб виділити хімічні продукти з нафти, найпростіше окислювати її киснем повітря (з журналу). Словник синонімів української мови