окликаний
ОКЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оклика́ти.
Окликаний гетьманом Богун підвівся (Кач., II, 1958, 429).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окликаний — окли́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- окликаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до окликати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окликаний — ОКЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до окли́кати. Окликаний гетьманом Богун підвівся (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах