1. Словник української мови в 11 томах

оклякати

ОКЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКЛЯ́КНУТИ, ну, неш, док.

1. Втрачати рухомість, чутливість від холоду або перенапруження (про кінцівки); заклякати, дубіти.

Ноги оклякли.

2. перен. Ставати нерухомим (від подиву, страху і т. ін.); завмирати, ціпеніти.

3. діал. Ставати на коліна.

Зоставшись сама, Мася взяла польську книжку, оклякнула і почала вичитувати польські молитви (Свидн., Люборацькі, 1955, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оклякати — окляка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оклякати — див. ціпеніти Словник синонімів Вусика
  3. оклякати — -аю, -аєш, недок., оклякнути, -ну, -неш, док. 1》 Втрачати рухомість, чутливість від холоду або перенапруження (про кінцівки); заклякати, дубіти. 2》 перен. Ставати нерухомим (від подиву, страху і т. ін.); завмирати, ціпеніти. 3》 діал. Ставати на коліна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оклякати — ОКЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКЛЯ́КНУТИ, ОКЛЯ́КТИ, ну, неш, док. 1. Утрачати рухомість, чутливість від холоду або перенапруження (про кінцівки); заклякати, дубіти. Ноги оклякли. 2. перен. Ставати нерухомим (від подиву, страху і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. оклякати — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови