1. Словник української мови в 11 томах

оковувати

ОКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКУВА́ТИ, рідко ОКУ́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. Те саме, що обко́вувати 1, 2, 5.

Оковували мене [люди] такими важкими ланцюгами, що я в три погибелі згиналася.. — скрикнула вона (Мирний, IV, 1955, 333);

Дядько Яків закінчив оковувати другий чобіт і почав витягати колодку (Збан., Таємниця.., 1971, 194);

*Образно. [Квітка(підбігає з букетом):] Царице моя. Провідна зоре! Ви окували мою душу, сп’янили!.. (Стар., Вибр., 1959, 407).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оковувати — око́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. оковувати — -ую, -уєш, недок., окувати, рідко окути, -ую, -уєш, док., перех. Те саме, що обковувати 1), 2), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оковувати — ОКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКУВА́ТИ, рідко ОКУ́ТИ, ую́, ує́ш, док., кого, що. Те саме, що обко́вувати 1, 2. Оковували мене [люди] такими важкими ланцюгами, що я в три погибелі згиналася .. Словник української мови у 20 томах
  4. оковувати — ОБКО́ВУВАТИ (ОКО́ВУВАТИ) (куючи, покривати що-небудь металом), ОБКЛЕ́ПУВАТИ (ОКЛЕ́ПУВАТИ), КУВА́ТИ рідше, СКО́ВУВАТИ рідше. — Док.: обкува́ти (окува́ти), оку́ти рідше обклепа́ти (оклепа́ти), скува́ти. У кузні хлопці-ковалі вози обковують-кують... (М. Словник синонімів української мови