оконтурення
ОКОНТУ́РЕННЯ, я, с., спец.
1. Дія за знач. оконту́рити. У 1956-1958 рр.
Інститутом геологічних наук АН УРСР з успіхом був застосований високочастотний сейсмічний метод в районі м. Володарська-Волинського з метою оконтурення пегматитових тіл в масиві гранітів (Допов. АН, І, 1961, 16).
2. Лінія, що позначає контури чого-небудь.
Рослинні мотиви, виткані на горизонтальних верстатах.., набувають нехарактерного для них східчастого оконтурення і в значній мірі втрачають свої природні форми (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оконтурення — оконту́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- оконтурення — -я, с., спец. 1》 Дія за знач. оконтурити. 2》 Лінія, що позначає контури чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оконтурення — ОКОНТУ́РЕННЯ, я, с., спец. 1. Дія за знач. оконту́рити. З успіхом був застосований високочастотний сейсмічний метод в районі м. Володарська-Волинського з метою оконтурення пегматитових тіл в масиві гранітів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах