окромний

Значення в інших словниках

1. окромний — окро́мний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
2. окромний — див. окрімний. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окромний — ОКРО́МНИЙ див. окрі́мний. Словник української мови у 20 томах
4. окромний — ОКРЕ́МИЙ (який не є частиною чого-небудь цілого), САМОСТІ́ЙНИЙ, ПООДИНО́КИЙ, ОКРЕ́МІШНІЙ, ПОРІ́ЗНЕНИЙ, НЕЗВ'Я́ЗАНИЙ, РОЗ'Є́ДНАНИЙ, ОСІ́БНИЙ рідко, ОКРІ́МНИЙ (ОКРО́МНИЙ) діал. Київська держава в XІІ віці розпалася на окремі князівства (М. Словник синонімів української мови
5. окромний — Окро́мний, -а, -е = окрімний. Доріжку знаю я окромну. Котл. Ен. V. 44. Словник української мови Грінченка