1. Словник української мови в 11 томах

окріплий

ОКРІ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до окрі́пнути.

Галя рада, .. бігає за хлоп’ятами, як та качечка перевалюється на своїх, ще не окріплих ніжках (Мирний, IV, 1955, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окріплий — Скостенілий [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. окріплий — окрі́плий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. окріплий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до окріпнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окріплий — ОКРІ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до окрі́пнути. Галя рада, .. бігає за хлоп'ятами, як та качечка перевалюється на своїх, ще не окріплих ніжках (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах