1. Словник української мови в 11 томах

оксид

ОКСИ́Д, у, ч. Сполука хімічного елемента з киснем; окисел.

До напівпровідників належать: кремній, германій, селен, сполуки металів з сіркою (сульфіди) і киснем (оксиди) та інші (Наука.., 2, 1958, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оксид — окси́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. оксид — [оксид] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  3. оксид — -у, ч. Те саме, що окисень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оксид — ОКСИ́Д див. окси́ди. Словник української мови у 20 томах
  5. оксид — О́КИСЕЛ (сполука хімічного елемента з киснем), ОКСИ́Д. Окислами називаються складні речовини, молекули яких складаються з атомів кисню й атомів іншого елемента (з наукової літератури); До напівпровідників належать.. сполуки металів із сіркою (сульфіди) і киснем (оксиди) (з журналу). Словник синонімів української мови