окулірувати
ОКУЛІ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і без додатка, сад. Прищеплювати до дикої рослини бруньку культурної рослини.
Хоч окулірувать я так і не навик, Проте копав, садив, підв’язував щосили (Рильський, Поеми, 1957, 241);
— Хіба це фрукта? Кисле, терпке, треба окулірувати, сорт поліпшувати (Гончар, І, 1954, 481).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окулірувати — окулі́рувати дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- окулірувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і без додатка, сад. Прищеплювати до дикої рослини бруньку культурної рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окулірувати — Очкувати, зочкувати, наочкувати, поочкувати Словник чужослів Павло Штепа
- окулірувати — ОКУЛІ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., що і без прям. дод., сад. Проводити щеплення брунькою культурної рослини. Хоч окулірувать я так і не навик, Проте копав, садив, підв'язував щосили (М. Рильський); – Хіба це фрукта [фрукт]? Кисле, терпке, треба окулірувати, сорт поліпшувати (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах