1. Словник української мови в 11 томах

олениця

ОЛЕНИ́ЦЯ, і, ж. Самиця оленя.

Він наближався до поранених тріпотливих ланей та олениць, дивився їм у страдницькі очі.. і сам добивав їх мисливським ножем (Тулуб, Людолови, II, 1957, 361);

— Ми бачили стадо олениць. Олень стояв на варті, наче з бронзи вилитий (Томч., Готель.., 1960, 255).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. олениця — олени́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. олениця — -і, ж. Самиця оленя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. олениця — ОЛЕНИ́ЦЯ, і, ж. Самка оленя. Він наближався до поранених тріпотливих ланей та олениць, дивився їм у страдницькі очі .. і сам добивав їх мисливським ножем (З. Тулуб); – Ми бачили стадо олениць. Олень стояв на варті, наче з бронзи вилитий (М. Томчаній). Словник української мови у 20 томах
  4. олениця — Олениця, -ці ж. Самка оленя. Черном. Вх. Пч. II. 6. Словник української мови Грінченка