1. Словник української мови в 11 томах

олеографія

ОЛЕОГРА́ФІЯ, ї, ж.

1. Літографічний спосіб відтворення картин, написаних олією.

2. Копія картини, зроблена цим способом.

Велика хата пофарбована синім, по стінах картки друковані, яскраві малюнки, олеографії, між іншим, портрет Фрідріха Вільгельма IV (Л. Укр., IV, 1954, 220);

Курочкін оглянув простору кімнату, стіни, заліплені олеографіями в рамках (Рибак, Час.., 1960, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. олеографія — олеогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. олеографія — -ї, ж. 1》 Літографічний спосіб відтворення картин, написаних олією. 2》 Копія картини, зроблена цим способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. олеографія — ОЛЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Літографічний спосіб відтворення картин, написаних олією. 2. Копія картини, зроблена цим способом. Велика хата пофарбована синім, по стінах картки друковані, яскраві малюнки, олеографії, між іншим... Словник української мови у 20 томах
  4. олеографія — олеогра́фія (від олео... і ...графія) 1. Спосіб хромолітографії, що давав змогу відтворювати тон зображення і передавати на папері характер поверхні олійного живопису. 2. Відбиток, одержаний цим способом. Застосовували наприкінці 19 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. олеографія — Олеогра́фія, -фії, -фією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)