олігоцен

ОЛІГОЦЕ́Н, у, ч., Геол. Третя, остання епоха палеогенового періоду кайнозойської ери, що закінчилася 25-30 мільйонів років тому.

На кінець середнього олігоцену звільнилися від водного покриву кристалічний масив і, очевидно, західне Причорномор’я (Геол. ж., XIII, 2, 1963, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. олігоцен — олігоце́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. олігоцен — -у, ч., геол. Третя, остання епоха палеогенового періоду кайнозойської ери, що закінчилася 25-30 мільйонів років тому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. олігоцен — ОЛІГОЦЕ́Н, у, ч., геол. Третя, остання епоха палеогенового періоду кайнозойської ери, що закінчилася 25–30 мільйонів років тому. На кінець середнього олігоцену звільнилися від водного покриву кристалічний масив і, очевидно, західне Причорномор'я (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. олігоцен — олігоце́н (від оліго... і ...цен) найпізніша епоха палеогену. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. олігоцен — Остання епоха раннього третинного періоду (палеогену); див. геохронологія. Універсальний словник-енциклопедія