олійник
ОЛІ́ЙНИК, а, ч., заст. Той, хто виготовляє або продає олію; власник олійниці ( див. олі́йниця¹1).
[Старий диякон:] Ти приходь на дворище до мене, я олійник, Агатофілом звуся, коло Термів моя оселя (Л. Укр., II, 1951, 229);
Раптом сталася новина: Метелицю не приймають у компаньйони до олійника Гугнявого Петра (Ковінька, Кутя.., 1960, 88);
// Робітник підприємства, на якому виготовляють олію.
Нехай в олійниці олійник тараном Макухам завдає якмога гіршу муку (Г.-Арт., Байки.., 1958, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Олійник — Олі́йник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- олійник — -а, ч., заст. Той, хто виготовляє або продає олію; власник олійниці (див. олійниця I 1)). || Робітник підприємства, на якому виготовляють олію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- олійник — ОЛІ́ЙНИК, а, ч., заст. Той, хто виготовляє або продає олію; власник олійниці (див. олі́йниця¹ 1). [Старий диякон:] Ти приходь на дворище до мене, я олійник, Агатофілом звуся, коло Термів моя оселя (Леся Українка); Раптом сталася новина... Словник української мови у 20 томах
- олійник — Олі́йник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- олійник — Олійник, -ка м. 1) Приготовляющій или продающій растительное масло. 2) Птица иволга. Вх. Пч. II. 13. Словник української мови Грінченка