1. Словник української мови в 11 томах

омелюх

ОМЕЛЮ́Х, а, ч. Невеликий лісовий птах ряду горобцеподібних з яскравим оперенням.

Красуні омелюхи теж з’явились.. У них чудові рожево-сірі чубчики на голові, кінчик хвоста жовтий з червоною каймою і на крилах серед жовтих пір’нок червона смужка. Справді вродливий птах! (Коп., Як вони.., 1961, 107);

Зимуючі у нас птахи — пуночки, снігурі, омелюхи відлітають у тундру, тайгу (Наука.., 3, 1962, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омелюх — Омелю́х: — пташка [13] Словник з творів Івана Франка
  2. омелюх — омелю́х іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
  3. омелюх — -а, ч. Невеликий лісовий птах ряду горобцеподібних з яскравим оперенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. омелюх — ОМЕЛЮ́Х, а, ч. Невеликий лісовий птах родини омелюхових з яскравим оперенням. Красуні омелюхи теж з'явились .. У них чудові рожево-сірі чубчики на голові, кінчик хвоста жовтий з червоною каймою і на крилах серед жовтих пір'їнок червона смужка. Словник української мови у 20 томах
  5. омелюх — Співочий птах ряду горобцеподібних; ліси Пн. Євразії та Пн. Америки; довж. бл. 20 см, на голові чуб; в Україні лише взимку; охороняється. Універсальний словник-енциклопедія
  6. омелюх — Омелюх, -ха м. Желтоносый дроздъ, Turdus viscivolus. Вх. Пч. II. 15. Словник української мови Грінченка