омертвляти
ОМЕРТВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОМЕРТВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. омертвля́ть; док., перех.
1. Робити неживим; викликати омертвіння (тканин, клітин, частин тіла і т. ін.).
2. перен. Позбавляти живого змісту.
Догматизм небезпечний скрізь, але особливо у філософії, яка покликана спрямовувати рух пізнання, а не омертвляти його (Ком. Укр., 10, 1966, 42);
Найживотрепетніші проблеми сучасності можна омертвити і догматизувати, й навпаки, найвіддаленіші епохи — повернути до нас обличчям (Літ. Укр., 20.VІ 1967, 3).
3. перен. Залишати без руху, використання, застосування.
Омертвляти матеріальні цінності.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- омертвляти — омертвля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- омертвляти — -яю, -яєш, недок., омертвити, -влю, -виш; мн. омертвлять; док., перех. 1》 Робити неживим; викликати омертвіння (тканин, клітин, частин тіла і т. ін.). 2》 перен. Позбавляти живого змісту. 3》 перен. Залишати без руху, використання, застосування. Омертвляти матеріальні цінності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- омертвляти — ОМЕРТВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОМЕРТВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. омертвля́ть; док., що. 1. Робити неживим; викликати омертвіння (тканин, клітин, частин тіла і т. ін.). 2. перен. Позбавляти живого змісту. Словник української мови у 20 томах