омріяний

ОМРІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до омрі́яти.

Було видно, що він весь живе, горить цією давно омріяною і, мабуть, не раз обдуманою бойовою операцією — обійти місто через острів Хортицю (Баш, На.. дорозі, 1967, 244);

Кучеряві схили, зелень і мла ховали від Максимових очей омріяне з дитинства місто (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 103);

Настав омріяний кращими умами людства час, коли земля наша десятками й сотнями тисяч народжує таланти в усіх галузях знань, в усіх видах мистецтва… (Наука.., 9, 1961, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омріяний — омрі́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. омріяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до омріяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. омріяний — ОМРІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до омрі́яти. Було видно, що він весь живе, горить цією давно омріяною і, мабуть, не раз обдуманою бойовою операцією – обійти місто через острів Хортицю (Яків Баш); Кучеряві схили, зелень і мла ховали від Максимових очей омріяне з дитинства місто (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  4. омріяний — БА́ЖА́НИЙ (такий, якого бажають, чекають), ЖАДА́НИЙ підсил., ЖДА́НИЙ рідше, ПОЖАДА́НИЙ рідше, ДОВГОЖДА́НИЙ підсил., ДОВГООЧІ́КУВАНИЙ підсил., ОМРІ́ЯНИЙ підсил. МРІ́ЯНИЙ підсил. поет., ОБІТОВА́НИЙ підсил. книжн. Усміхнись, моя кохана, Усміхнись. Словник синонімів української мови