1. Словник української мови в 11 томах

омужичуватися

ОМУЖИ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОМУЖИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., зневажл. Стати схожим на мужика зовнішністю, поглядами, звичками і т. ін.

[Марина: ] Никодим мій зовсім омужичився і хоче мене мужичкою зробить… (К.-Карий, І, 1960, 432);

// Ставати мужицьким за своїми якостями, властивостями і т. ін.

Цілу ніч він проплакав з злості і рішився ніколи не заглядати до їх у хату і ніколи нічого не прохати, бо все те, що не прийде від їх — перейде через мужичі руки, омужичиться (Мирний, І, 1954, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омужичуватися — омужи́чуватися дієслово недоконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. омужичуватися — -уюся, -уєшся, недок., омужичитися, -чуся, -чишся, док., зневажл. Стати схожим на мужика зовнішністю, поглядами, звичками і т. ін. || Ставати мужицьким за своїми якостями, властивостями і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. омужичуватися — ОМУЖИ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОМУЖИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., зневажл. Стати схожим на мужика зовнішністю, поглядами, звичками і т. ін. [Марина: ] Никодим мій зовсім омужичився і хоче мене мужичкою зробить... (І. Словник української мови у 20 томах