1. Словник української мови в 11 томах

омут

О́МУТ, а, ч., діал. Вир.

Понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (Фр., VIII, 1952, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омут — Хомут [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. омут — о́мут іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. омут — Вир, вирва, нурт, нурта, водокруг, чорторій Словник чужослів Павло Штепа
  4. омут — О́МУТ, а, ч., діал. Вир. Понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. омут — ВИР (місце в річці, морі тощо з круговим рухом води), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ЧОРТОРИ́Й підсил., КРУТІ́Ж, КРУГОВЕ́РТЬ, ВОДОВЕ́РТЬ рідше, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, КРУТОВЕ́РТЬ рідше, НУ́РТА рідше, НУРТИНА́ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше... Словник синонімів української мови