1. Словник української мови в 11 томах

онавісніти

ОНАВІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Дуже набриднути; остогиднути, знавісніти.

— Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок!.. надокучило! (Вовчок, І, 1955, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онавісніти — онавісні́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. онавісніти — див. набридати Словник синонімів Вусика
  3. онавісніти — -ію, -ієш, док., розм. Дуже набриднути; остогиднути, знавісніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. онавісніти — ОНАВІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Дуже набриднути; остогиднути, знавісніти. – Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок!.. надокучило! (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  5. онавісніти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. онавісніти — Онавісні́ти, -ні́ю, -єш гл. Надоѣсть. Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок, — надокучило! МВ. ІІ. 89. Словник української мови Грінченка