оновлюючий
ОНО́ВЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до оно́влювати.
Кожен із них почував і в тих юних зойках, і запахові свіжої фарби щось оновлююче, живе (Досв., Вибр., 1959, 300).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me