оновляти

ОНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю́, оно́виш; мн. оно́влять; док., перех. Те саме, що обновля́ти 1-3.

— Панотче!.. Розкажіть людям, як ви ікону оновлювали (Юхвід, Оля, 1959, 314);

Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (Граб., І, 1959, 330);

Голосок синиці Душу всю у мене оновив! (Рильський, III, 1961, 320);

— Соціалізм оновлює почуття, виховує їх по-новому (Коп., Тв., 1955, 348);

Дарка не могла надивуватись, як оновила Улянича участь у цих приготуваннях [до вистави]. Він просто переродився (Вільде, Повнол. діти, 1960, 291);

Для забезпечення припливу до Рад все нових і нових сил партія вважає за доцільне при, кожних виборах оновлювати не менше однієї третини складу депутатів (Рад. Укр., 16.ІХ 1961, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оновляти — оновля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оновляти — ОНОВЛЮВАТИ, див. ОБНОВЛЯТИ. Словник синонімів Караванського
  3. оновляти — -яю, -яєш і оновлювати, -юю, -юєш, недок., оновити, оновлю, оновиш; мн. оновлять; док., перех. Те саме, що обновляти 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оновляти — ОНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, оновлю́, оно́виш; мн. оно́влять; док., кого, що. Те саме, що обновля́ти 1–3. Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови (П. Словник української мови у 20 томах
  5. оновляти — ОБНОВЛЯ́ТИ (ОНОВЛЯ́ТИ) (робити що-небудь новішим, лагодячи, ремонтуючи, замінюючи щось застаріле, зіпсоване, пошкоджене), ОБНО́ВЛЮВАТИ (ОНО́ВЛЮВАТИ), ПІДНОВЛЯ́ТИ (ПІДНО́ВЛЮВАТИ), ОСВІЖА́ТИ, ОМОЛО́ДЖУВАТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  6. оновляти — Оновля́ти, -вля́ю, -вля́єш; онови́ти, -влю́, -виш, -влять; онови́, -ві́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. оновляти — Оновля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. оновити, -влю́, -виш, гл. Обновлять, обновить. Твою надію оновить. Шевч. Словник української мови Грінченка