онтогенез

ОНТОГЕНЕ́З, у, ч., біол. Індивідуальний розвиток тваринного або рослинного організму від моменту його зародження до кінця життя.

Мічурін старанно вивчав онтогенез (індивідуальний розвиток) і філогенез (історичний розвиток) батьківських пар (Наука.., 9, 1956, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онтогенез — онтогене́з, онтогені́я [від грец. όν (όντος) – єство і γεννάω – породжую] індивідуальний розвиток будь-якого організму з моменту зародження до смерті. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. онтогенез — -у, ч., біол. Індивідуальний розвиток тваринного або рослинного організму від моменту його зародження до кінця життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. онтогенез — Розвиток організму від моменту його зародження аж до природної смерті. Універсальний словник-енциклопедія
  4. онтогенез — I ОНТОГЕНЕЗ (грецьк. οντοζ — суще; γεννάω — породжую) — онтогенія, індивідуальний розвиток особистості, вся сукупність її трансформацій від народження до смерті, на відміну від філогенезу як процесу формування деякої групи або роду. Термін "О. Філософський енциклопедичний словник
  5. онтогенез — Індивідуальний розвиток організму від народження до смерті. Словник термінів з агрофітоценології
  6. онтогенез — ОНТОГЕНЕ́З, у, ч., біол. Індивідуальний розвиток тваринного або рослинного організму від моменту його зародження до кінця життя. Мічурін старанно вивчав онтогенез (індивідуальний розвиток) і філогенез (історичний розвиток) батьківських пар (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
  7. онтогенез — онтогене́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови