онімити

ОНІМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. онімля́ть; док., перех., рідко. Зробити німим.

Сам не оглух — других не онімив (Бор., Тв., 1957, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онімити — оніми́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. онімити — -млю, -миш; мн. онімлять; док., перех., рідко. Зробити німим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. онімити — ОНІМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. онімля́ть; док., кого, рідко. Зробити німим. Сам не оглух – других не онімив (Л. Боровиковський). Словник української мови у 20 томах