онімити
ОНІМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. онімля́ть; док., перех., рідко. Зробити німим.
Сам не оглух — других не онімив (Бор., Тв., 1957, 137).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- онімити — оніми́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- онімити — -млю, -миш; мн. онімлять; док., перех., рідко. Зробити німим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- онімити — ОНІМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. онімля́ть; док., кого, рідко. Зробити німим. Сам не оглух – других не онімив (Л. Боровиковський). Словник української мови у 20 томах