опанований
ОПАНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опанува́ти.
Чугай уже завів мотор: німецька техніка опанована (Тют., Вир, 1964, 327);
Опанована таким неясним почуттям, такими неясними думками, Ївга вештається, виконуючи волю кожного, кожен загад (Л. Янов., І, 1959, 398);
Вони поверталися з міста, опановані новими думками (Довж., І, 1958, 463);
// опано́вано, безос. присудк. сл.
По кількох годинах важкої праці опановано його [вогонь], розкидавши весь верх і приваливши сіно грубою верствою снігу (Фр., IV, 1950, 48).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опанований — опано́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- опанований — [опанованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- опанований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опанувати. || опановано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опанований — ОПАНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опанува́ти. Чугай уже завів мотор: німецька техніка опанована (Григорій Тютюнник); Опанована таким неясним почуттям, такими неясними думками, Ївга вештається, виконуючи волю кожного, кожен загад (Л. Словник української мови у 20 томах