1. Словник української мови в 11 томах

опаскуджувати

ОПАСКУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПАСКУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Опоганювати, оскверняти кого-, що-небудь.

— Розкажи ж мені, Марку, що ти за чоловік на світі, — спитав Кобза, — що тяжкими своїми гріхами так опаскудив свою душу, що тебе.. не прийма ні земля, ні саме пекло? (Стор., І, 1957,346);

// Глумитися над ким-небудь, принижуючи, зневажаючи його; ганьбити.

— Отак опаскудити, обплювати дівчину, та ще принародно.. А спитати б, за що? (Вас., II, 1959, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опаскуджувати — опаску́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. опаскуджувати — -ую, -уєш, недок., опаскудити, -джу, -диш, док., перех., розм. Опоганювати, оскверняти кого-, що-небудь. || Глумитися над ким-небудь, принижуючи, зневажаючи його; ганьбити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опаскуджувати — ОПАСКУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПАСКУ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм. Опоганювати, оскверняти кого-, що-небудь. – Розкажи ж мені, Марку, що ти за чоловік на світі, – спитав Кобза, – що тяжкими своїми гріхами так опаскудив свою душу, що тебе .. Словник української мови у 20 томах
  4. опаскуджувати — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. опаскуджувати — Опаску́джувати, -ку́джую, -ку́джуєш; опаску́дити, -ку́джу, -ку́диш; не -ку́дь, -ку́дьмо, -ку́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)