1. Словник української мови в 11 томах

оперезаний

ОПЕРЕ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. мин. ч. до опереза́ти 1-4.

В білім хітоні вона, оперезана поясом срібним, Їде, недбало віжки держачи (Фр., XIII, 1954, 317);

Поверх кожушка, оперезаного широким ременем, звисала кобура з револьвером (Шиян, Баланда, 1957, 12);

Її повна коротка шия, оперезана малиновою оксамиткою, забіліла й залисніла, як шовк (Н.-Лев., IV, 1956, 117);

Бліді, оперезані бинтами обличчя хворих, серед яких багато сліпих (Грим., Незакінч. роман, 1962, 308);

На валах уже повно було міщан, оперезаних мечами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 417).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оперезаний — опере́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оперезаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оперезати 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оперезаний — ОПЕРЕ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опереза́ти 1–4. В білім хітоні вона, оперезана поясом срібним, Їде, недбало віжки держачи (І. Франко); Поверх кожушка, оперезаного широким ременем, звисала кобура з револьвером (А. Словник української мови у 20 томах
  4. оперезаний — Опере́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)